Ася (huli_tam) wrote,
Ася
huli_tam

***

Десь насподі каже трава траві:
сестро, з-під зими своє вістря вистром,
чуєш, вже гілля набрякає вітром
і по кризі пнуться розломи криві.

Відчиняється, ширшає навкруги,
знає — буде гість, та не знає, хто він.
І гуде. І повітря іде, мов повінь,
навпростець понад заспані береги.
Tags: древоточец
Subscribe

  • ***

    и тяжестью плодов, и жаждой измождён, стоит согбенный сад, и в воздухе дрожащем колышется мольба: помилуй нас дождём! поклажу нашу как до осени…

  • (no subject)

    Стишок для Лары Дачные скрипы: сверчок и чердак, ложки о чашку стук. Разве бывает слаще, чем так, бережнее, чем тут? Вьётся над крышей облачный…

  • (по результатам семинаров)

    *** The talk is growing like a house grows: a masonry of meanings held together with voice, a mortal mortar that'll close the edges of the upper…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments